Форс-мажоритарні обставини

11 Березня 2015

«Мажоритарний власник у нашій державі найчастіше є абсолютно безправним», — зазначає Лада Кондуфорова, директор із правового забезпечення Смарт-Холдингу

Одним із гучних корпоративних скандалів останнього часу стала ситуація навколо групи компаній «Амстор». Розбіжності виникли між мажоритарними власниками торгової мережі, які володіють разом 70% капіталу групи, і Володимиром Вагоровським, частка якого складає 15%. Про суть конфлікту і його вплив на діяльність ритейлера розповіла Лада Кондуфорова, Директор із правового забезпечення Смарт-Холдингу.

Розкажіть, будь ласка, про передісторію конфлікту.

— 2009 року Смарт-Холдинг отримав пропозицію про придбання частки у групі компаній «Амстор», яка перебувала на межі банкрутства. Сумарно борги групи перевищували 340 млн дол. США. Унаслідок угоди, укладеної наприкінці 2009 року, мажоритарні власники торгової мережі (компанії, пов’язані з Едуардом Шифріним та Олександром Шнайдером, колишніми власниками «Запоріжсталі» — ред.) зменшили свою участь у капіталі із 60% до 15%, а Володимир Вагоровський — із 40% до 15%. Смарт-Холдинг і його партнери отримали разом 70%. За рішенням акціонерів пан Вагоровський став співголовою Наглядової ради групи й фактично контролював операційну діяльність усіх підприємств, що входять до групи «Амстор».

Їх було багато?

— Понад 15. Групу умовно можна розділити за напрямами діяльності. Наприклад, ТОВ «Амстор» і його дочірні компанії були власниками нерухомості, ТОВ «Торговий дім «Амстор» займалося безпосередньо ритейлом, інші компанії — оптовою торгівлею, логістикою, будівництвом нових торгових центрів тощо.

Ви змінили менеджмент, коли стали головними акціонерами?

— Ні. Ми не наполягали на зміні менеджменту. Можливо, саме це згодом і повернулося проти нас. Але на той момент відносини між власниками були довірчими і дружніми.

Що було далі?

— До 2014 року мережа активно розвивалася. Із 23 магазинів «Амстор», сконцентрованих переважно у східних областях України (саме стільки налічувалося 2009 року), мережа розширилася до 38. З’явилися магазини також у Києві.

Смарт-Холдинг, здійснюючи високорівневий контроль і не втручаючись в операційне управління компаніями групи, наполягав на впровадженні сучасніших і прозоріших стандартів управління, фінансової звітності, розвитку персоналу тощо. Водночас група «Амстор» трималася окремо, а менеджмент постійно чинив перешкоди й робив усе, щоб «Амстор» залишався такою собі «чорною скринею» для власників. Пізніше з’ясувалися причини таких дій. Ми побачили, що із групи виводилися кошти, потім обладнання та транспорт опинилися у власності у сторонніх компаній. Зазначені дії виконували з істотним перевищенням повноважень посадовці підприємств. А наприкінці 2014 року в компанії, підконтрольні пану Вагоровському, почали переводити співробітників, переоформляти договори з постачальниками й договори оренди. До того ж, борги перед банками й постачальниками залишилися на компаніях, із яких були виведені всі грошові надходження. Прострочені платежі на цей момент оцінюються в сумі понад півмільярда гривень.

За інформацією ЗМІ, робляться спроби оскаржити угоду 2009 року, за якою Смарт-Холдинг отримав мажоритарну частку в «Амсторі». Які аргументи наводить позивач?

— Справді, такий спір є, але це не єдине, що робить пан Вагоровський. Після того як було виявлено низку схем із виведення грошей з «Амстора», а потім спроби практично перевести бізнес ритейлу на сторонні компанії, наприкінці 2014 року власники прийняли рішення змінити весь менеджмент у групі компаній «Амстор». Щоб цього не допустити, озброєні люди майже десять днів блокували роботу наших магазинів. Це дозволило лояльним пану Вагоровському людям вивезти всю документацію, новорічний виторг із торгових центрів і знищити ІТ-інфраструктуру магазинів. Потім пан Вагоровський ініціював низку судових процесів, які загальмували запуск торгової мережі. В одних позовах він звинувачує Смарт-Холдинг у рейдерстві, як це не абсурдно. В інших — заперечує право власників, які володіють сукупно 85%, змінити директорів підприємств. Що ж до згаданого спору, оскаржується, по суті, не угода загалом, а один договір, що стосується однієї з компаній групи. Це відчуження кіпрською компанією Lorley Investment LTD іншому підприємству частки в розмірі 12% статутного капіталу компанії.

Які права, на думку позивача, були порушені?

— У позовній заяві зазначено, що компанія Lorley Investment LTD не знала про те, що уповноважена особа, якій багато років тому було видано доручення, провела відчуження частки володіння в одному з підприємств «Амстора», і вона нібито перевищила свої повноваження. Упродовж шести років компанія в особі директорів нібито «не мала уявлення», що таку угоду укладено. Водночас абсолютно випадково у квітні 2014 року компанія, за версією позивачів, дізналася про те, що вона має на 12% менше пайової участі, ніж вважала. Пан Вагоровський заперечує зв’язок із позивачем. Водночас ми маємо підписані особисто паном Вагоровським документи, де чітко вказано, хто є продавцями, а хто буде покупцями групи компаній «Амстор». Компанія Lorley Investment LTD фігурує в них як один із продавців. Пан Вагоровський 2009 року узяв на себе зобов’язання щодо купівлі-продажу часток, зокрема, і цією компанією. Якщо зазначена компанія не мала до Володимира Вагоровського стосунку, то як він брав на себе зобов’язання щодо цієї юрособи? Крім того, саме як представник компанії Lorley Investment LTD Володимир Вагоровський був співголовою наглядової ради групи.

Якщо спір буде розв’язано на користь кіпрської компанії, що зміниться у структурі власності «Амстора»?

— Кардинально нічого. Навіть якщо припустити, що суд погодиться з доводами позивача й ухвалить рішення на його користь, відбудеться ось що: йому належатиме частка в розмірі 22% в одній із компаній групи. А що зміниться з погляду корпоративного управління? У нього як був міноритарний пакет, так він і залишається, якщо порівняти з іншими учасниками. Положення статуту компанії визначають, що рішення зборів учасників щодо призначення або зміни директора приймаються простою більшістю, а кворум зборів становить 60% голосів. Відповідно, робити подальші юридичні висновки про те, що власники компанії, які володіють 70%, не мали права змінити директора на власний розсуд, як мінімум, безпідставно.

Водночас брати Вагоровські публічно заявили, що Смарт-Холдинг практично нічого не заплатив, а їх нібито примусили до укладання тієї угоди…

— Умови угоди, зокрема, і зобов’язання щодо платежів, визначено відповідними договорами. Всі умови Смарт виконав. Якби пани Вагоровські вважали, що їхні права порушено, за шість років була б висунуто хоча б одну претензію. Сума угоди, яку визначили сторони, є символічною. Вартість активу на момент продажу була негативною. Криза 2008 року сильно «підкосила» «Амстор». Для прикладу: загальна сума заборгованості перед банками становила приблизно 250 млн дол. США, вся нерухомість була в заставі. Група не могла себе витягнути з боргової ями, їй потрібна була підтримка, джерела ресурсів, які вона за власною ініціативою знайшла у Смарт-Холдингу. Водночас були ще борги постачальникам, мажоритарному власникові і його структурам. Говорити про те, що Смарт-Холдинг і його партнери, які надали такі необхідні групі ресурси й виступили поручниками перед банкам, що дозволило реструктурувати борги, «нічого не заплатили», у цій ситуації недоречно. Крім того, дивіденди учасникам товариства, включно зі Смарт-Холдингом, не виплачувалися, всі кошти власники реінвестували в розвиток і розширення бізнесу. Мережа магазинів «Амстор» станом на 2014 рік розширилася до 38 супермаркетів. Якщо говорити про «спонукання» до укладення угоди, то виходить, що спершу упродовж року, поки тривав процес переговорів (приблизно з лютого до грудня 2009 року), продавців «квапили» продати бізнес, а потім ще й керувати ним «змусили».

Як наявний корпоративний конфлікт позначився на роботі компанії?

— Роботу компанії на території, підконтрольній українській владі, заблоковано повністю. Працюють магазини тільки в зоні АТО. Ми поки не маємо можливості контролювати ситуацію в цих магазинах. В інших торгових центрах уся документація зникла, зокрема, фінансова й кадрова. Знищено касові апарати, IT-інфраструктуру, всі бази даних. Все це не дозволяє вести торгову діяльність. На жаль, жодних передбачених законодавством заходів, які дозволили б швидко її реанімувати, немає. Необхідно заново отримувати всі документи дозвільного характеру. Компанії не можуть також подавати звітність до податкових органів у зв’язку з повною відсутністю первинної документації.

Компанії групи також зіткнулися з масовим поданням позовів постачальниками, з якими не розрахувалися за постачену продукцію, так що для юристів роботи суттєво додалося.

А персонал магазинів як реагує на події?

— Ситуація непроста, і співробітники магазинів не завжди розуміють, що відбувається. Кістяк колективу, який лояльний панові Вагоровському, як ми тепер розуміємо, досить довго готували до того, що може статися зміна власника… Оскільки телефонні контакти керівників підприємств були змінені напередодні Нового року, складно з ними зв’язатися. Самостійно на контакт із них мало хто виходить. У регіональній і центральній пресі було розміщено оголошення про зміну керівників із проханням до посадових осіб з’явитися за місцем знаходженням компанії та передати документи і справи. На жаль, мало хто прийшов. Складно зрозуміти, що керує людьми в цій ситуації. У таких діях вбачається порушення закону, а отже, винних можуть притягнути до відповідальності, відповідальності персональної, аж до кримінальної.

Чи звертався Смарт-Холдинг до правоохоронних органів щодо реагування на озвучені вами факти?

— Зрозуміло, звертався. Але не все так просто. Власник у нашій державі найчастіше є абсолютно безпорадним і, по суті, безправним. Після звернення до правоохоронних органів із заявою про те, що в підприємства, наприклад, зникли документи, правоохоронці вимагають… надати докази, які підтверджують, що зниклі документи були. Тобто заяви власника недостатньо, потрібні якісь підтвердження, але як мають виглядати такі підтвердження і хто їх може надати, щоб цього було достатньо для порушення кримінальної справи й допомоги в розшуку зниклого, не уточнюють. Крім того, розслідування звернень нових керівників компаній групи, на нашу думку, протікає вкрай повільно. Водночас на абсурдні заяви панів Вагоровських правоохоронці реагують блискавично.

Тобто виходить, що міноритарний учасник заважає вести бізнес і пхає палиці в колеса мажоритарному власникові?

— Виходить, що так. Для реалізації подібного сценарію навіть не обов’язково володіти часткою в бізнесі: будь-яка особа, що контролює операційну діяльність компанії, наприклад, директор, може повністю заблокувати будь-які дії власників такої компанії незалежно від частки їхнього володіння — хоч 100%. Що, власне кажучи, у ситуації з «Амстором» і було зроблено.

(Розмовляв Вадим Шпачук, «Юридична практика»)

Оригінал за посиланням 

Інші новини

Заявка на оренду

Подати заявку

Контакти

Відділ оренди

 

Брюховецька Вікторія Розов Роман 
Моб. 067 411 53 18 

Відділ маркетингу та реклами


Бойчук Ольга
Моб. 067 411 41 91
Olga.Boichuk@eastsg.com.ua Лук‘янова Юлія
Моб. 067 230 52 28

Новини

100 000 подарунків від BROCARD!

100 000 подарунків від BROCARD! Даруємо красу! Подарунків багато не буває! З 7 липня до 31 серпня 2020 здійсніть покупку на суму від 1500 грн з урахуванням усіх знижок у магазинах BROCARD та гарантов...

Докладніше
Мини-матрасы -30% + подарок!

Мобильный, легкий, доступный мини-матрас Территория сна будет незаменимым помощником в хозяйстве: создаст дополнительное спальное место для гостей, усовершенствует поверхность дивана или матраса, поед...

Докладніше